Примусове лікування алкоголізму

Алкоголь руйнівно діє на особистість і психіку хворого. Рано чи пізно це призводить до проблем – агресивної поведінки, вчинення правових порушень, загрозу здоров’ю або життю оточуючих. В такому випадку родичі намагаються примусово помісити алкоголіка в наркологічну клініку.

Згідно з законом, в Україні примусове лікування можливо тільки за рішенням суду. Приватна наркологічна клініка пропонує альтернативу – психологічні методики формування у хворого усвідомленого прагнення до позбавлення від залежності. Фахівці гарантують 100% мотивацію на лікування.

Встановлено, що більшість примусово пролікованих хворих відразу після виписки повертаються до вживання алкоголю. Це обумовлено механізмами розвитку алкогольної залежності.

Алкоголізм – це хронічна патологія, яка прогресує. Особливістю захворювання є формування психологічної та фізичної залежності. Регулярне введення в організм високих доз етилового спирту викликає зміни на клітинному, тканинному і органному рівні. Уражаються всі системи, але основними органами-мішенями є:

• нервова система, а особливо головний мозок;

• печінка, як основний орган детоксикації;

• нирки – система виведення метаболітів;

• серце – «мотор», що перекачує кров, з розчиненими в ній токсичними метаболітами.

У відповідь на інтоксикацію організм включає механізми захисту – блювотний рефлекс, похмільний синдром. Але коли алкоголь продовжують вводити, то відбувається адаптація організму – етиловий спирт включається в метаболічні процеси, і спроби обмежити кількість спиртного призводять до абстинентному синдрому.

Хворий усуває дискомфорт введенням алкоголю. Причому для досягнення ефекту сп’яніння потрібне постійне збільшення дози. В результаті формується психічна, а потім і фізична залежність.

Усунути фізичну залежність простіше – необхідно очистити організм від спирту і його метаболітів, компенсувати біохімічні порушення і підтримати функції органів і систем. Це можна зробити як амбулаторно, так і в домашніх умовах. Але при 2, а особливо 3 стадії алкоголізму необхідно постійно контролювати реакції організму. Фахівці рекомендують робити це в умовах стаціонару.

Професіонали часто використовують стан полегшення, який супроводжує детоксикацію організму, як привід до застосування методу «інтервенції». Хворий легше піддається переконанням в необхідності лікуватися, охочіше прислухається до доводів психологів і виявляє добровільне бажання на стаціонарне лікування.

Етиловий спирт є ендогенною речовиною. Він бере участь в обміні речовин, підтримує психоемоційний стан, енергетичний обмін. Тому організм реагує на алкоголь як на внутрішню речовину і швидко адаптується до неї. Підсилюють психологічну залежність особливості характеру, темпераменту хворого. Вони збільшують ризик розвитку алкоголізму і підвищують складність лікування психологічної адикції.

Алкоголь знімає напругу, зменшує страх, знижує стрес. У людей з надмірною тривожністю, низькою самооцінкою, підвищеною сугестивністю або психологічним інфантилізмом алкогольне сп’яніння дає можливість випробувати відчуття захищеності і звільнення від проблем. Така ілюзія формує бажання знову і знову випробувати приємні відчуття.

Тяга до алкоголю стає непереборною. В результаті у алкоголіка страждають:

• саморегуляція;

• почуття;

• самооцінка;

• особисті відносини і турбота про себе.

Алкоголіка на 3 стадії захворювання складно переконати лікуватися, так як його зруйнований алкоголем мозок відмовляється сприймати доводи розуму. Коли продовження вживання алкоголю загрожує життю людини, можуть бути використані методи примусу до лікування.

Фахівці поділяють алкоголізм на 3 основних стадії, доповнюючи їх продромальним станом – побутового пияцтва. Кожна стадія має характерні симптоми і викликає певні зміни в організмі. Для 1 стадії характерні такі симптоми:

• зникнення блювотної реакції;

• відсутність контролю вживання алкоголю;

• «провали» в пам’яті.

Друга стадії проявляється у вигляді:

• розвитку толерантності до алкоголю;

• появи похмілля;

• запоїв.

Третя стадія супроводжується симптомами, які суспільство і асоціює з алкоголізмом:

• розпадом особистості;

• асоціальною поведінкою;

• зневагою зовнішнім виглядом;

• втратою інтересу до колишніх занять і захоплень;

• сильною тягою до алкоголю

• вживанням сурогатів.

Відновити організм у алкоголіка на 3 стадії дуже складно. Більшість процесів, на жаль, незворотні. Тому необхідно починати лікування якомога раніше, буквально з перших тривожних ознак, що вказують на розвиток алкозалежності.